Домашенко Олександр Олександрович (Позивний «Домік») загинув під час проведення АТО, був учнем Яготинського НВК № 2
Яготинський герой, 24 річний атовець, гранатометник 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, Олександр Домашенко - «Домік», як називали його бойові товариші. Усміхнений і привітний, щирий український юнак.
9 липня 2016 року чорний список українських солдатів, які загинули під час збройного протистояння на Сході, поповнився ще одним іменем – Домашенка Олександра Олександровича.
Олександр Домашенко, народився 28 лютого 1992 року в Яготині. Енергійний, звичайний хлопчик. Як і всі, бавився, сперечався з дівчатками, товаришував з хлопчиками. Іноді, як і всі, грав в морський бій на уроках… звичайне дитинство… Хто б міг подувами, що бій буде справжнім… страшним… кривавим… не на життя, а на смерть?...
В 1999 році він переступив поріг Яготинської школи №2 і навчався тут 7 років. В міру життєвих обставин з 2005 року був вихованцем нашого дитячого будинку «Віночок».У 2009 році Сашко закінчив Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат, а в 2010-му – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти», що в місті Переяслав-Хмельницькому Київської області.
У 2011 році був призваний до лав Збройних Сил України, проходив строкову військову службу у 26-й артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України. Рік прослужив. Та склалося так, що у червні 2014 року був мобілізований і призваний у щойно сформований 25-й батальйон «Київська Русь».
Із честю і гідністю рік служив, виконав свій військовий обов’язок, пройшов пекло Дебальцівського котла, отримав поранення, в липні 2015 року пішов на дембель, але вже через 3 місяці, в листопаді, підписав контракт із цією ж військовою частиною, бо інакше не міг. Був учасником боїв на Світлодарськійдузі.
9 липня 2016 року солдат Домашенко загинув під час артилерійського обстрілу позицій українських військових поблизу села Логвинове Попаснянського району Луганської області. Разом з ним загинув солдат Руслан Чеботарь – уродженець селища міського типу Копайгород, Барського району Вінницьої області.
12 липня 2016 року Олександр Домашенко був похований на міському кладовищіміста Яготин.Указом Президента Українивід27 жовтня 2016 року Олександр Домашенконагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня… посмертно.
«Головне, не зламатися, бути сильним, не зважаючи ні на що. Тяжкі часи пройдуть і, рано чи пізно, все обов’язково буде добре!» – саме такий встановлено статус на Сашиній сторінці в Контакті, на яку в останнє він заходив 6 липня о 16 годині 33 хвилини.
Цей пам’ятний знак красномовніше будь-яких уроків розповідатиме нам, учням, молодому поколінню, якою ціною здобувається право вільно жити у своїй країні. Героїзм мужнього солдата – Домашенка вчитиме майбутні покоління школярів таким звичним, але часом надскладним людським якостям як гідність, повага, любов і вірність.
